ОБХІ́ДНО, присл., розм., рідко. Далеко, багато обходити, об’їжджати (про шлях). Туди дуже обхідно.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 599.

Обхідно нар. Въ выраженіи: обхідно там, туди. Обходъ, крюкъ на этой дорогѣ. туди дуже обхідно. Если туда пойти, то придется сдѣлать большой кругъ. Вх. Зн. 42.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 31.