ОБТУЖИ́ТИ, тужу́, ту́жиш, док., перех., фольк. Оплакати, тужачи, примовляючи. Оплакала того парня. Оплакала, обтужила (Чуб., V, 1874, 268); Обтужила мертвого (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 594.

Обтужити, жу, жиш, гл. Оплакать съ причитаніями. Оплакала того парня, оплакала, обтужила. Чуб. V. 268. Обтужила мертвого. Конст. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 29.