Про УКРЛІТ.ORG

обтеклий

ОБТЕ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обтекти́. Максим, гріючи заморожені, кровю обтеклі руки над огнем, почав.. розповідати Германові, що за нещастя постигло Іцка (Фр., V, 1951, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 589.

вгору