ОБСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБСУ́НУТИ, ну, неш, док., перех. Зсуваючи, зрушувати що-небудь. Вузенька стежка, обійшовши гору, Обсунувши понадбережний хрящ, Послалася у глибину прозору Синьо-зеленого старого бору (Мисик, Верховіття, 1963, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 588.

Обсувати, ва́ю, єш, сов. в. обсунути, ну, неш, гл. Осовывать, осунуть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 27.