ОБСТІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ОБСТІ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСТЕБНУ́ТИСЯ, стебну́ся, сте́бнешся, док., розм., рідко. Защіпати на собі всі застібки; застібатися. — Хоч обстібайтеся.., бо надворі бере. А в вас, бачу, пальтечко на риб’ячому хутрі (Головко, II, 1957, 304).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 586.