ОБСТРИ́ЖЧИНИ, чин, мн. Обряд першої стрижки дитини, якій минув рік. Постригли маленьку Валю.. Зібралися на обстрижчини трактористи й пастухи, ковалі й теслі, шофери й доярки, та все танцюристі, та все співучі та балакучі (Рад. Укр., 9.III 1964, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 586.

Обстрижчини, чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни. Мил. 31.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 27.