обстри́жини = постри́ж[ч]ини = по́стриг — старовинний обряд пер­шого стриження дитини, якій ми­нув рік; з Початкового літопису довідуємося, що княжат перший раз стригли на п’ятому чи на сьо­мому році; дитину садовлять на розстеленому кожусі вовною до­верху або на коноплях (це робить баба-сповитуха, а обряд пострижин здійснюють кум — щодо хлопчиків, а кума — щодо дівча­ток); волосся вистригається з чо­тирьох сторін; батько кидає трохи грошей, щоб дитина була багатою й щасливою; як культова подія приурочувалася здавна до осінніх свят.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 409.