ОБСМО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБСМОЛИ́ТИСЯ, молю́ся, мо́лишся, док.
1. Покривати себе смолою. Обмотавсь [Кожум’яка] коноплями, обсмолився смолою добре, взяв булаву таку, що, може, в ній пудів десять, та й пішов до змія (Укр.. казки, 1951, 79).
2. тільки, недок. Пас. до обсмо́лювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 583.