ОБСЛІ́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до обслі́дувати. Я вибираю для цієї мети вушний аналізатор нашої експериментальної тварини як найбільш досі обслідуваний у наших дослідах (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 58); // обслі́дувано, безос. присудк. сл. Всього обслідувано 72 хворих з пухлинами головного мозку (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 580.