ОБСЛУГО́ВУВАТИ і ОБСЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСЛУГУВА́ТИ, гу́ю, гу́єш і ОБСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док., перех.

1. Виконувати роботу, функції, пов’язані з задоволенням чиїх-небудь запитів, потреб. [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці — розбитні, до людей уважні, обслуговують їх прямо-таки на ходу (Мороз, П’єси, 1959, 305); До Жовтневої революції українська мова була майже виключно мовою художньої літератури. Тепер вона обслуговує й освітлює всі галузі людської діяльності (Рильський, III, 1955, 93); Кілька разів переривали їй роботу сторони, що зголошувалися за листами. Обслугувала їх мовчки (Фр., II, 1950, 315); Він.. видобув лезо безпечної бритви, котрим обслужив стількох товаришів у таборі, і наголо зняв бороду (Ю. Янов., II, 1954, 49); // Подавати їжу на стіл (у ресторані, їдальні і т. ін.). Офіціантки негайно кинулися обслуговувати Колю та Володимира (Руд., Вітер.., 1958, 77); Олена Тихонівна не раз казала невістці сидіти, але та.. ніби змагалася з свекрухою, хто краще і швидше обслужить за столом (Минко, Ясні зорі, 1951, 116).

2. Забезпечувати, налагоджувати роботу певних знарядь, машин, механізмів і т. ін. Ось уже й панни, що обслуговували машини, поприходили одна за одною (Фр., VI, 1951, 253); Міномети обслуговували досвідчені "старики" з молодшим сержантом на чолі (Ле, Право.., 1957, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 581.