ОБСКУРА́НТСЬКИЙ, а, е, книжн. Власт. обскурантові, обскурантам; перейнятий обскурантизмом. Навіть консервативно настроєні письменники були невдоволені обскурантською лінією журналу ["Домашняя беседа"] (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 589).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 580.