ОБСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІСЛА́ТИ, обішлю́, обі́шлеш, док., перех., розм., рідко. Посилати що-небудь у різні місця або до різних людей; розсилати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 576.

Обсилати, ла́ю, єш, сов. в. обіслати, шлю, шлеш, гл. Обсылать, обослать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 26.