ОБСИ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.

1. Довго сидячи на одному місці, звикати, призвичаюватися до нього.

2. Від тривалого користування ставати звичним, добре припасованим. На порозі став середнього зросту чоловік у гарному.. пальті, сивій смушковій шапці, що за кілька років, видно, добре обсиділася на господаревій лисині (М. Ол., Леся, 1960, 145).

3. тільки недок. Пас. до обси́джувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 576.