Про УКРЛІТ.ORG

обрікатися

ОБРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся; мин. ч. обрі́кся, обрекла́ся, ло́ся; док., заст. Брати на себе якесь моральне зобов’язання з релігійних мотивів. Вона не тільки молитиметься, вона обречеться, піде до Лаври, вона дасть зарік не їсти до самої домовини скоромного (Л. Янов., І, 1959, 404).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 568.

вгору