ОБРІ́ЗУВАЛЬНИЙ, а, е, техн. Признач. для обрізування чого-небудь. З пилорами дошки надходять на обрізувальний верстат і сортувальний стіл (Веч. Київ, 19.VІІІ 1957, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 567.