ОБРЯТУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обрятува́ти і обрятува́тися. Перед ним було величне діло обрятування бессарабських виноградників від філоксери (Коцюб., І, 1955, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 575.