ОБРЯ́Д, у, ч. Сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних з побутовими традиціями або з виконанням релігійних настанов. З якимось священним трепетом підкладала Маруся вогонь. Таїнство обряду захоплювало (Хотк., II, 1966, 26); Настрій, що оповив нашу кімнату, скоріше підходив би під похоронний, ніж весільний обряд (Вільде, На порозі, 1955, 115); Впровадження нових громадських, родинних обрядів і свят — це.. боротьба за нову людину, її світле майбутнє (Нар. тв. та етн., 1, 1967, 109); // заст. Сукупність установлених церквою культових дій. Він причепився до священика, що хоче перейти на латинський обряд, говорив, що його батько чи дід був латинником, зайшов в Карпати з Мінської губернії й тут прийняв унію (Н.-Лев., II, 1956, 407).

2. заст. Церемо́нія. Послів кликнули до громади, І, виповнивши всі обряди, Латин прорек такий приказ (Котл., І, 1952, 274); В означеній годині розпочався обряд відслонення пам’ятника (Кобр., Вибр.. 1954, 186).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 574.

Обряд, ду, м. Обрядъ. Чумакування що? Се не козацтво, у чумаків тільки обряд козацький. Г. Барв. 142.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 26.

обря́д — сукупність установле­них звичаєм (або церквою) дій, пов’язаних із побутовими традиці­ями або з виконанням релігійних настанов; старовинні обряди по­в’язані з релігійним світоглядом і культом первісної людини (див. же́ртва 1, тре́ба 1); язичницькі обря­ди жертвоприношення перевтіли­лися в звичаї принесенням до церкви парафіянами різних дарів (наприклад, кануну і куті, пасок і крашанок, рушників, полотна, хусток тощо); щедрою жертвою богові здавна служили пири і бен­кети (наприклад, княжі пири із скоморохами за часів Володимира Великого); кожний звичай, що часто повторюється, перетворює­ться в обряд; багато з них поро­джено стародавніми віруваннями, тому в обрядах присутній магічний (ритуальний) елемент (наприклад, обряд ставити горнятко води на вікні чи на столі, коли в хаті небіж­чик, походить із віри, що душа, вийшовши з тіла, буде обмиватися в цій воді); в обряди перейшли де­які закляття (наприклад, обряд «топтання рясту (сон-трави)», зустрічі перших птахів тощо). Весіль­ний обряд; Обряд вінчання; при­кметник — обрядо́вий. Обрядові дій­ства (обрядодії).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 409.