ОБРУСО́К, ска́, ч., діал. Зменш. до о́бру́с. За накритою білим грубополотним обруском скринею родичі і сусіди випили по чарці, закусили (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 166); Вона поставила.. посеред кімнати стіл, накрила його.. білим обруском (М. Ол., Леся, 1960, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 572.