ОБРУ́БКА¹, и, ж. Дія за знач. обру́бувати. Давно в ливарних цехах відмовились від ручної обрубки литва (Роб. газ., 28.ХІ 1962, 2).

ОБРУ́БКА², и, ж., крав. Опушка, оздоблення кожуха.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 572.

Обрубка, ки, ж. Опушка тулупа. Мнж. 187.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 25.