ОБРО́БЛЮВАНІСТЬ, ності, ж. Здатність матеріалу піддаватись обробленню. Оброблюваність — здатність металу до обробки: різання, обточування, фрезерування, шліфування, нарізування на ньому різі і т. д. (Слюс. справа, 1957, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 569.