ОБРИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до обри́дливий 2. В серці басків ще і досі Не зникає обридливість До каготів [залишків іберійського племені]. Темний спадок Давніх темних часів віри (Л. Укр., IV, 1954, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 566.