ОБРАЗО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до образо́к. І внучатам із клуночка Гостинці виймала: І хрестики, й дукачики, Й намиста разочок Яриночці, і червоний З фольги образочок (Шевч., І, 1951, 320); Над софою висів маленький образочок з вишиваною на паперовій канві гускою чи качкою (Кобр., Вибр., 1954, 121).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 562.