ОБРА́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до обра́зливий. — Я не можу жити, коли мене дошкуляють образливістю та плачами, — зимно відмовив Гордій (Гр., II, 1963. 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 561.

Образливість, вости, ж.

1) Оскорбительность.

2) Обидчивость.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 24.