ОБРАБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Грабувати. А диви, як тя [тебе] обрабовує (Сл. Гр.); Ви обікрали, обрабували мене, а я ще маю вам платити? (Фр., IV, 1950, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 559.

Обрабовувати, бо́вую, єш, сов. в. обрабува́ти, бу́ю, єш, гл. Грабить, ограбить. А диви, як тя обрабовує. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 23.