ОБПЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЛЕСКА́ТИ, ещу́, е́щеш, док., перех., розм.

1. Плескати кругом, по всій поверхні рукою. Обплескала хліб долонею, а тоді і в піч посадила (Сл. Гр.).

2. перен. Оббріхувати, обмовляти кого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 557.