ОБПИ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ОБПИЛИ́ТИ, пилю́, пили́ш, док., перех.

1. спец. Посипа́ти отруйним порошком зерно, рослини, грунт, водоймища і т. ін. для знищення шкідників і збудників хвороб. Оце коли налітає пілот обпилювати наші плантації, то маю стояти йому за маяка (Гончар, І, 1954, 489); Для боротьби з нею [попелицею] буряки двічі обпилили дустом гексахлорану (Колг. Укр., 12, 1956, 10).

2. рідко, бот. Те саме, що запи́лювати². Квітка дає мед, а бджола обпилює квітку, щоб плід зав’язувався (Кучер, Трудна любов, 1960, 26).

ОБПИ́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., ОБПИЛЯ́ТИ, яю, яєш, док., перех.

1. Обробляти поверхню чого-небудь з усіх боків пилкою або терпугом. При лудженні паяльника його робочу частину.. спочатку добре обпилюють і зачищають напилком або шкуркою (Гурток "Умілі руки..", 1955, 99).

2. Обрізувати пилкою і т. ін. що-небудь, розміщене на поверхні чогось. В кінці червня 1915 р. екіпаж криголамів став обпилювати і підривати кригу (Видатні вітч. географи.., 1954, 115); Колгоспники навколишніх артілей побачили дивовижну річ: радгоспівці ходять з ножівками по саду і обпилюють дерева (Ткач, Жди.., 1959, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 555.