ОБПИ́ЛЮВАНИЙ¹, а, е, с. г. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до обпи́лювати¹.

ОБПИ́ЛЮВАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до обпи́лювати². Обпилювана поверхня.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 555.