ОБОРО́НСТВО, а, с., іст. Політика захисту інтересів своєї буржуазії, яка проводилась опортуністичними партіями під час першої світової війни під лозунгом "захисту вітчизни", що насправді означало зраду інтересів робітничого класу. Революційне оборонство є, з одного боку, плід обману мас буржуазією, плід довірливої несвідомості селян і частини робітників, а з другого — вираз інтересів і точки зору дрібного хазяйчика.. (Ленін, 31, 1973, 154); — Так Ленін же не до війни це каже, а про те, як владу Радам брати до рук!..А те, що ти кажеш, це — меншовизм, "революційне оборонство"! (Смолич, Мир.., 1958, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 551.