ОБОРОНОЗДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Забезпеченість усіма засобами, необхідними для оборони; здатність, готовність до оборони. Білогоров прагнув якнайдошкульніше ударити противника, змусити його на маневр, паралізувати обороноздатність (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 370); З’ясовуючи роль і вплив визначальних факторів на хід сучасних воєн, на обороноздатність держави, В. І. Ленін першорядного значення надавав економіці (Ком. Укр., 5, 1969, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 551.