ОБОЛО́НЯ, і, ж.

1. Те саме, що оболо́нь. Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б’є живе (Стельмах, Жито.., 1954, 146).

2. заст. Шибка. Як глянула Маріяна У вікно в оболоню, — Стоять тії козаченьки З кіллям кругом двору (Укр.. думи.., 1955, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 550.