Про УКРЛІТ.ORG

обожнюваний

ОБО́ЖНЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обо́жнювати; // у знач. прикм. Він позирає на портрет обожнюваного монарха.., що висить у нього над столом (Полт., Повість.., 1960, 543).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 549.

вгору