ОБОДИ́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що дугоподі́бний. На одному східці стримів молодий міщанин з однією ободистою ногою (Н.-Лев., IV, 1956, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 548.

Ободистий, а, е. Согнутый, дугообразный. В ободистих голоблях коняка краще везе як у рівних. Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 21.