ОБОГОТВО́РЕННЯ, я, с., книжн., рідко. Дія за знач. обоготвори́ти. Релігія германців, як і релігія слов’ян, була обоготворенням сил природи (Іст. середніх віків, 1955, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 548.