ОБОВ’Я́ЗАНИЙ, а, е, заст. Зобов’язаний. — Зі всіми підгірськими громадами ми стоїмо в зв’язку: вони обов’язані нам, а ми їм доносити якнайшвидше всякі вісти [вісті] (Фр., VI, 1951, 50); Як щиро впевняла ти, що ми обов’язані бути мучениками, героями (Л. Укр., III, 1952, 684).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 547.