ОБНО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБНОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех., розм. Поносивши новий одяг, взуття і т. ін., робити їх більш зручними, більш звичними; розношувати. Обносити нові черевики.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 547.

Обношувати, шую, єш, сов. в. обноси́ти, шу́, сиш, гл.

1) Обнашивать, обносить. Обноси мої чоботи, бо на мене вони тісні.

2) Обрывать, оборвать украдкой. фрукты съ деревьевъ. Дітвора всі груші обносила.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 20.