ОБМО́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обмо́тувати 1, 2. Нестор стояв нерухомо й дивився на якогось павука, що.. спустився.. на своїй павутині над вікном і був зайнятий обмотуванням бідолашної невеличкої мухи (Коб., III, 1956, 237).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 543.