ОБМОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмолоти́ти. Недалеко від комори переливається місячним полум’ям обмолочений стіжок (Стельмах, II, 1962, 153); // обмоло́чено, безос. присудк. сл. Поле.. думало, що пора готуватись до перших морозів, що хліба давно вже скошено й обмолочено (Гуц., З горіха.., 1967, 189).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 542.