ОБМОЛО́ТИНИ, тин, мн., етн. Закінчення молотьби і святкування з цього приводу. — Саме обмолотини попили, — говорить баба Одарка, — сидять мати край віконця, прядочка у їх грає, веретенце шумить (Ю. Янов., І, 1954, 19); — "Останній сніп" картина зветься, — пояснив Сава Петрович. — Обмолотини, значить (Головко, II, 1957, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 542.

Обмолотини, тин, ж. мн. Окончаніе молотьбы и угощеніе по этому случаю. Всі обмолотини попили, а вдова ще й не починала молотити. Г. Барв. 263. Таких обмолотин ще ніхто не справляв молотникам. Г. Барв. 327.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 19.

обмоло́тини — старовинний об­ряд закінчення молотьби й учта з цієї нагоди.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 406.