Про УКРЛІТ.ORG

обмокати

ОБМОКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМО́КНУТИ і ОБМО́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. обмо́к, ла, ло; док. Ставати мокрим, намокати. Здорові каченята ніколи не обмокають, якщо їм дається повна свобода для самостійного виходу на воду і назад на берег (Птахівн., 1955, 218); Обмок — як вовк, обкис — як лис, голоден — як собака! (Укр.. присл.., 1955, 48); Обмокли хлопці — рубця сухого не було (Головко, І, 1957, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 542.

Обмокати, ка́ю, єш, сов. в. обмокнути, ну, неш, гл. Обмокать, обмокнуть, намокать, намокнуть. Розсохлась була діжка, а налив води, то й обмокла. Сидів горобець на крокві, в його крильця обмокли. Грин. III. 663.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 19.

вгору