ОБМОЗО́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док., рідко. Натерти собі мозолі. Вона [дичка] була жалюгідна, змучена, як та колишня селянка, що за літо виснажилась, обмозолилась, позбивала босі ноги об каміння, поколола на стернях (Томч., Готель.., 1960, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 542.