Про УКРЛІТ.ORG

обминатися

ОБМИНА́ТИСЯ1, а́юся, а́єшся, ОБМИНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., з ким, розм., рідко.

1. Обминати один одного при зустрічі; розминатися.

2. Уникати чого-небудь, ухилятися від чогось. Тепер вона мов опамяталася й, обминаючись з моїми очима,.. подала мені .. образ (Коб., III, 1956, 143).

ОБМИНА́ТИСЯ2, а́ється, недок., ОБІМ’Я́ТИСЯ, мне́ться, док.

1. Ставати обім’ятим; приминатися. Сіно обімялось.

2. Від носіння, вжитку ставати м’якшим, набирати потрібної, зручної форми; обношуватися.

3. перев. док., перен., розм. Освоїтися в якому-небудь середовищі; оббутися. — А ти не гарячись. Перший тиждень просто походи, обімнися… (Собко, Звич. життя, 1957, 32); І знову сміх, молодий та завзятий, здоровий. "Нічого, — думає Нимидора, — обімнеться дівчина… Ще й люди будуть" (М. Ол., Чуєш.., 1959, 46).

4. тільки недок. Пас. до обмина́ти2. Сніг обминається перехожими.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 539.

вгору