ОБМЕ́ЖУВАЛЬНИЙ, а, е.

1. Який передбачає обмеження чогось; признач. для обмеження чого-небудь. При підгонці пересувного хомута довжину хомута змінюють шляхом укорочення або подовження обмежувального ременя (Конярство, 1957, 181).

2. Який не охоплює чого-небудь повністю, у всьому об’ємі; обмежений у якомусь відношенні. Обмежувальне тлумачення закону.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 536.