ОБМА́ЦАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обма́цати. Все в цьому.. переплетенні труб було йому знане, зрозуміле, як говориться, обмацане власними руками (Жур., Вечір.., 1958, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 535.