О́БЛІК, у, ч.

1. Засвідчення, встановлення наявності, з’ясування кількості чого-небудь. Жодний виріб, жодний фунт хліба не повинен бути поза обліком, бо соціалізм — це насамперед облік (Ленін, 35, 1973, 53); Різне нафтове устаткування [на промислі], що валялося скрізь без догляду й обліку, складалося в купи (Донч., II, 1956, 304); Оргкомітет провів облік підготовлених до друку праць з історії природознавства і техніки в УРСР (Наука.., 7, 1958, 6).

Бу́ти на о́бліку — старанно враховуватися з метою ощадливості, доцільного використання. У нас.. кожна краплина [води] на обліку (Гончар, Таврія, 1952, 40); Чекати бульдозера неможливо, почнуться польові роботи, кожні робочі руки будуть на обліку (Руд., Остання шабля, 1959, 292).

2. Реєстрація людей із занесенням у відповідні списки для їх використання де-небудь, з’ясування їх наявності, переміщення і т. ін. Парторг домоуправління, де Турбай був на обліку, запропонував йому провести бесіду серед будівельників (Руд., Остання шабля, 1959, 22); Після лекції вони.. пішли братися на комсомольський облік (Гончар, IV, 1960, 37); Сектор обліку.

3. ек. Система реєстрації процесів якої-небудь діяльності в її кількісному і якісному виявах з метою спрямування, контролю і т. ін. Картина господарських успіхів артілі.., чітка система колгоспного обліку.., — усе це справило на П’єнтака незвичайне враження (Жур., До них іде.., 1952, 59); Механізовані такі трудомісткі процеси, як бухгалтерський облік реалізації, відпуску і надходження товарів (Веч. Київ, 16.XII 1968, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 526.