ОБЛУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до облу́дний. Викриття облудності і антинауковості теорії деідеологізації науки.. є одним з актуальних завдань радянських соціологів (Ком. Укр., 7, 1970, 24); І Франко, і Чавчавадзе показують облудність, ілюзорність мрій своїх героїв, неспроможність людини знайти якийсь інший світ, крім світу живого життя (Рад. літ-во, 5, 1963, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 530.