ОБЛО́МОВЩИНА, и, ж. Байдужість, безвольність; стан бездіяльності і лінощів. Чи не Обломов і я?.. Почав писати другу драму, та мабуть через обломовщину і не скінчаю… (Мирний, V, 1955, 344); Ленін називав обломовщиною всякий прояв паразитизму, пошлості, безтурботності (Іст. СРСР, II, 1957, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 529.