ОБЛОГУВА́ТИ, у́є, недок., розм. Протягом кількох років лежати неораним, необробленим (про поле). Третє літо вже оці десятини облогують (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 529.

Облогувати, гую, єш, гл. О полѣ: лежать невоздѣланнымъ. Трете літо вже оці дві десятині облогують. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 15.