ОБЛИЦЮВА́ЛЬНИЙ, а, е, буд. Стос. до облицювання. Облицювальні роботи; // Признач. для облицювання. Тут же [на Житомирщині] добуваються чорні і сірі лабрадорити, які використовуються як облицювальний декоративний матеріал (Цюпа, Україна.., 1960, 147); Облицювальні плити.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 524.