ОБЛИЗНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до облиз́уватися. — Який би я був щасливий іще раз побачити вас на молитві! Як сяє тоді краса вашого лиця! — Зося аж облизнулась (Н.-Лев., І, 1956, 187); Не можу сказати, щоб полеміка впливала на нерви корисно, але "з’їсти і облизнутись" ще некорисніше і для нервів і для всього (Л. Укр., V, 1956, 438).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 523.