ОБЛЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Лицемірно вихваляти кого-небудь, улесливо обходитися з ким-небудь з корисливою метою.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 522.

Облещувати, щую, єш, сов. в. облести́ти, щу, стиш, гл. Льстить, прельщать, прельстить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 14.